Лубня - село розташоване на правому березі річки Уж, за 7 км. від залізничної станції села Ставне і за 42 км. від районного центру Великий Березний.
Згадується село Лубня в документах з 1631 року. Жителі села в основному займалися розваденням ВРХ і працювали на лісозаготівлі .
16 жовтня 1944 року радянські війська звільнили село від фашистських загарбників. Церкву збудували близько 1890 року і посвятили 1896 року. Церква несподівано згоріла влітку 1990 року. На місці церкви, що згоріла, збудована в 1991 році нову дерев’яну, подібну за формою і розмірами до старої. За час доки не було церкви, в селі непомерла жодна людина. На сьогоднішній день (2011р.) в селі нараховується 98 будинків, в яких проживає 238 чоловік.
В селі є загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека з книжковим фондом 6 тисячт книжок, фельдшерською-акушерський пункт, приватне кафе-мегазин Черемха, природно-науково дослідне відділення Ужанського Національного природного парку, пилорама та сільська рада.
В сільському клубі зроюлено музей вишиванок рідного села, який був відкритий 2002 року. Вишивка на полотні є одним із улюблених занять лубнянських жінок, їх витвори – чарівні узори на полотні. У селі зберігаються традиції давніх часів, щоб у кажній родині, де падростає дівчина скриня має наповнитись рушниками. Рушники дають батьки нареченої, або свати обмінюються рушниками. Вишитий рушник руками матері нареченої, стелять під ноги молодим, коли беруть шлюб. Рушниками зв’язують молодих, щоб завжди були разом. Ця традиція пішла від наших далеких предків, і має глибокий зміст. Адже візерунки на рушниках, це обереги від лиха.
На сьгоднішній день в музеї 350 виробів, серед яких є старовинне вбрання, вишиванки, різноманітні глечики, різні приладдя із дерева, які використовували наші предки.
Наш музей відвіло бегато знаменних людєй України. Кожний хто відвідав музей села Лубня приємно здивований.
Село Лубня приваблює туристів своїм чудовим краєвидом, чистим повітрям і гірською чистою водою.